Як сформувати звичку, не вигоріти і не розчаруватись на середині шляху
Як сформувати звичку, не вигоріти і не розчаруватись на середині шляху?
Почав розбирати свої замітки після читання книги «Атомні звички».
Першим ділом хочу написати про надлишкові старання людей, які для будування нової звички вмикають всі можливі ресурси, не залишаючи нічого для життя.
Ніби звички — це і є життя.
Часто люди переконують себе в тому, що для успіху треба докладати надзусилля кожного дня, аж поки цей успіх не буде досяжним. Вони працюють, як мурахи в мурашнику зранку до вечора, і вірять, що одного дня станеться щось, що дозволить їм сказати: «Ось воно — УСПІХ».
Але зазвичай, це призводить до вигорання і розчарування. Людина починає себе картати за те, що у неї «немає талантів», вона «нічого не вміє», і що вона «дарма взагалі це починала».
Очікування того, що успіх приходить від потужних старань на досвіді часто стає неправдою і невиправданими обіцянками самому собі. У результаті. люди нічого не досягають, руйнують самооцінку і перестають намагатися.
Джеймс Клір каже:
«Дуже легко переоцінити важливість одного вирішального моменту» і недооцінити роль невеличких змін, які відбуваються кожного дня».
Ми дивимося на успішних людей, бачимо чого вони досягли та робимо висновок, що більшість з них одного разу прокинулись зробили щось визначне й одразу досягли успіху: у них багато підписників в соцмережах, багато клієнтів, які приносять їм гроші, їм пропонують вигідні контракти, запрошують на зустрічі і в подкасти. При цьому здається, що тепер вони можуть розслабитися і просто пожинати плоди цієї «Успішної слави»
Але все не так.
Люди приходять до успіху дуже маленькими кроками.
КІЛЬКА ПРИКЛАДІВ:
Томас Едісон винайшов свою успішну лампочку у 1879 році. Але цей успіх не був одномоментною подією. Він провів тисячі експериментів, щоразу удосконалюючи винахід. Його відданість щоденній роботі та вміння вчитися на невдачах зрештою призвела до прориву.
Джоан Ролінґ написала Гаррі Поттера у 1997 році. І це принесло їй успіх. Вирішальний момент був під час публікації книги «Гаррі Поттер і філософський камінь». Але до цього “раптового” успіху Ролінґ зіткнулася з численними відмовами від видавців. Однак її прагнення писати щодня, навіть у складні часи, і ретельне створення складного світу Гаррі Поттера за допомогою багаторічного планування сприяли її кінцевому успіху.
Стів Джобс відродив компанію Apple у 1997. Вирішальним моментом стала презентація комп’ютера iMac G3. Але до цього вирішального моменту Apple перебувала у скрутному становищі. Повернувшись до компанії, Джобс ініціював низку невеликих щоденних змін у дизайні продуктів, маркетингових стратегіях та культурі компанії. Його увага до деталей і постійне прагнення до досконалості заклали основу для відродження Apple.
Кар’єра Майкла Джордана (1982-1998) теж вражає. Всі про нього знають. Вирішальним моментом став свого першого чемпіонату НБА з командою «Чикаго Буллз». Але успіх Джордана полягав не лише в переможних кидках, а й у його невпинній щоденній працьовитості. Його щоденні тренування, фізична підготовка та вивчення суперників мали вирішальне значення. Успіх Джордана побудований на незліченних годинах важкої праці та відданості, а не лише на знакових моментах під час ігор, які ми можемо знайти на Ютубі.
Щоб досягти успіху, люди кожного дня намагаються покращити щось всього на 1%. Це завжди майже не дуже помітно, або непомітно взагалі. Навіть їм самим. Але це набагато корисніше в довготривалій перспективі, ніж намагатися вижати із себе всі соки і зробити щось визначне за раз.
Джеймс Клір:
«Якщо ви зможете кожного дня вдосконалювати себе на 1% протягом року, до кінця цього терміну ви станете в 37 разів краще самого себе — яким би ви не були до початку цього шляху. І навпаки. Якщо протягом року ви будете ставати на 1% гірше, деградуєте до майже нульової відмітки».
Саме тому я формую звички маленькими кроками. Я не намагаюся виснажити себе кожного дня, а просто роблю крок.
Якщо сьогодні не відчуваю енергії робити потужну зарядку, я зроблю половину з того, що запланував.
- я прочитаю всього одну сторінку книги
- вивчу одне англійське слово
- напишу один невеличкий пост
- подивлюся 15 хвилин лекції
Я зроблю щось дуже маленьке, але в сумі через деякий час, це перетвориться на важливе досягнення яке змінить моє життя.
Коли люди бачать, як хтось досяг успіху, часто вони оцінюють лише останню дію, яка до цього успіху привела. І пропускають роки роботи цієї людини над собою. Пропускають маленькі важливі кроки і дії, які людина зробила, щоб до цього прийти.
Не вірте в успіх одного моменту. Вірте в себе і маленькі кроки, які поступово ведуть вас до мети.
ПІДСУМУЄМО:
Як сформувати звичку, не вигоріти і не розчаруватись на середині шляху
1. Уникайте надмірних старань. При формуванні нових звичок важливо не витрачати всі ресурси і залишати час і силу для інших аспектів життя.
2. Забудьте про раптовий успіх. Успіх зазвичай приходить не від одного вирішального моменту, а від невеликих кроків кожного дня.
3. Розвивайте себе на 1% кожен день. Навчайтеся, практикуйте, тренуйтеся, експериментуйте, читайте чи робіть щось корисне досягнення успіху на шляху, який обрали.
4. Подолайте внутрішню критику. Не дозволяйте собі критикувати себе за те, що робите невеликі кроки. Ваші невеликі зусилля важливі, і вони накопичуються з часом, призводячи до значущих змін.
5. Уважніше вивчайте історії успіхів інших. Розглядайте їх, як результат невидимої праці і труднощів, які вони подолали. Розслідуйте їхню дорогу до успіху, і ви побачите, що це була кумуляція невеликих зусиль.
Успіх приходить не тільки від досягнення кінцевої мети, але і від самого процесу росту. Вірте в себе, відзначайте кожен малий успіх і насолоджуйтесь самим процесом становлення кращою версією себе.
Тепер ви знаєте, як сформувати звичку. Дійте.
