Я стараюся не їсти солодощі. Без них тіло почувається краще.
Але іноді дозволяю собі цукерку.
І ось що помітив. Коли з’їдаю солодке, активується “солодка прірва”, яка змушує шукати ще щось солодке.
Вчора увечері пішов прогулятись з дружиною. Купив собі морозиво по дорозі.
З’їв і подумав: “А навіщо я його купив? Зазвичай, я не купляю на прогулянку морозиво”.
Згадав, що до цього вдома з’їв невеликий десерт, який і активував цю прірву.
Після прогулянки вдома ще з’їв сирники з шоколадом. І захотів ще солодкого.
Чим більше їв солодкого, тим більше хотілось ще.
Пощастило, що вже був вечір. Можна було заховатися в ліжко.
Зробив запис у щоденник про цю думку.
Мені простіше не їсти солодке тиждень, а потім влаштувати собі невеликий десертний день. Ніж щодня їсти небагато солодкого. Бо одна цукерка відкриває портал в десертний день. Тому кожен день може стати десертним. А це шкідливо.
Тому повертаюсь до старої перевіреної стратегії — дні без солодощів + один десертний розгрузочний день.