Коли бачу у сина цікавий малюнок, завжди запитую: «Що ти з ним збираєшся робити?»
Найчастіше він відповідає: «Не знаю».
Тоді я прошу, щоб він подарував малюнок мені. А він любить дарувати подарунки, тому з радістю віддає малюнок. Я його кладу у спеціальну теку або коробку, яка більше схожа на сміттєзвалище. Там він чекає, коли до мене прийде натхнення, щось з ним зробити.
Десь місять тому син намалював дерево восени. Я побачив малюнок й знову попросив його собі. І знову він з радістю віддав.
А вчора я вклеїв малюк до свого щоденника колажів й дав йому нове життя: оточив різними думками та додатковими атрибутами. Тепер він точно ніде не загубиться.
Сину сподобалось.
