Головна дія, коли немає енергії

До війни я регулярно 3-4 рази на тиждень займався спортом і бігав вранці по 4 км. На початку війни на це не було часу та енергії. Та й бажання не було. Завжди знаходив бажання і завдання важливіші за турботи про себе.

Через два тижні після початку війни змусив себе повернутися до спорту та бігу. Вийшло, але ненадовго. Тиждень тому відчув, що енергії знову нема. Але я розумію, що важливо рухатися в будь-якій ситуації.

І подумав, що треба почати за графіком занять змушувати себе зробити хоч щось, щоб організм розумів, що життя продовжується.

Програма мінімум — віджатися один раз від полу. Якщо взагалі ні в яку, то віджатись хоча б від стіни.

НАВІЩО? Тут можливо три результати, кожен з яких підійде.

Перший. У гіршому випадку вдасться зробити один підхід, потім прислухатися до себе та прийняти рішення: Заходить? Продовжуємо. Не заходить? Плюнути та спробувати завтра.

Другий. Якщо є відчуття, що можна ще, продовжити до моменту, коли сили та бажання вичерпаються. Зробити небагато. А потім спробувати ще. І ще трохи.

Третій. У результаті може виникнути бажання ожити та збільшити навантаження. Можливо, це навіть перетвориться на одне з кращих тренувань за останній час. Організм зрадіє та включить додаткові резерви з енергією та відкриє кран із мотивацією.

Будь-який із цих результатів переможний. Навіть якщо зупинитися на першому кроці, це все одно перемога, бо найголовніша дія відбулася. Дія — почати, спробувати. У цьому секрет більшості людських звершень та відкриттів.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.