Іноді достатньо просто поставити собі вірне запитання

СИНУ 13…

Відкриваємо багажник авто. Там велика коробка і пакет. Нам треба це занести додому. Бажано за одну ходку.

У мене за плечима рюкзак. У сина теж. Ще у нього в руках сумка з ноутбуком та один пакет. Руки зайняти.

Коробка важка, тому її понесу я. Хтось має нести пакет.

Син каже:

— У мене все зайнято.

Дивлюсь на нього і кажу:

— Трошки невірно міркуєш.

— Чому це?

— Ти придумав причину, чому в нас не вийде це занести.

— А як треба?

— Треба задати собі питання «Що я можу зробити, щоб у нас вийшло?»

7 секунд стоїть і думає. Я просто дивлюся на нього і чекаю. Через 7 секунд ставить пакет, перекидає сумку з ноутом через плече і бере з багажника пакет у вільну руку. Ми успішно все заносимо додому.

Іноді достатньо просто поставити собі вірне запитання.