Моя тривога і радість, яку я відчуваю, працюючи лише на себе

Сьогодні прокинувся з тривожним відчуттям. Щось було не так.

Сів за комп’ютер, але зрозумів, що бракує мотивації працювати.

Дістав щоденник і почав аналізувати ситуацію.

З’ясував, що після звільнення з роботи у мене з’явилося більше вільного часу. Цей час потрібно заповнити чимось корисним, що матиме позитивний вплив на життя.

Відчув ще й страх. Раніше завжди працював на когось, була певна стабільність: задачі ставили інші, а я їх виконував.

Звик до того, що хтось допомагає тримати кермо.

Якщо ви навчалися водінню авто, то, напевно, пам’ятаєте момент, коли вперше сідаєте за кермо самостійно. У машині вже немає інструктора, який дасть підказки. Ви самі відповідаєте за все, що станеться на дорозі.

Схожі відчуття виникають, коли починаєш працювати на себе: одночасно радість і тривога.

Радість, бо нарешті сам керуєш власним життям. І тривога, бо ти тепер повністю відповідаєш за всі наслідки.

Година роботи з щоденником принесла спокій.

Я усвідомив, що маю достатньо навичок і знань, щоб продовжувати рух уперед. Цей шлях я обрав свідомо, і тепер можу приймати рішення, які допоможуть будувати майбутнє.

Коли вперше постаємо перед труднощами, часто забуваємо про свою силу. Вона ніби затьмарюється. Потрібно нагадувати собі про це.

Всесвіт дає тільки ті випробування, які нам під силу.

.

А ще сьогодні вранці помітив прищ на носі. Коли пішов вмиватися, побачив його — соковитий. Хотів видавити, але передумав. Подумав, що дружина зрадіє, коли побачить, що залишив це для неї. Бо навіть у дрібницях важливо робити для коханої щось приємне.