Люди часто люблять вас більше, ніж ви думаєте.
Страх бути відкинутим змушує нас розмірковувати про дрібні помилки і заважає зробити наступний крок.
БІЛЬШІСТЬ ЛЮДЕЙ ВИТРАЧАЮТЬ НЕЙМОВІРНО БАГАТО ЧАСУ НА ЗАНЕПОКОЄННЯ ПРО ТЕ, ЩО ЇХ ЗАСУДЯТЬ. І ТОМУ ВОНИ НЕ ДІЮТЬ.
Але часто ми самі собі найсуворіші критики. Більшості людей на нас начхати. Навіть якщо ми відчуваємо, що після нашої дії хтось загострює на нас увагу, це дуже короткострокова увага. Вже через кілька хвилин люди знову занурюються у своє життя і проблеми. Їм не до нас.
👁🗨 Наш страх осуду часто затьмарює нашу можливість бачити реальність. А реальність полягає в тому, що люди занадто зайняті своїм життям, щоб судити про наше. Ми часто егоїстично уявляємо центр уваги на собі, в той час, як всі інші більше поглинені власним життям і власними діями, або бездіяльністю.
Крім того, судження інших людей про нас — часто є дзеркалом нашої власної невпевненості у собі. Нас можуть ранити тільки туди, де вже є рана, яку ми самі створили.
💡 Чудова вправа — зібрати разом колег, друзів, однокласників або родичів і кожному по черзі розповісти про один одного: про сильні сторони і вади кожного. Ви дуже здивуєтесь тому, як недооцінюєте себе.
«Коли я був молодий, мене хвилювало, що інші люди думають про мене. Тепер, коли я старий, мене хвилює тільки те, що я про них думаю» — Мері Астор
💊 На нас майже всім начхати. Тож нема сенсу думати про те, що вони думають. Просто дійте. Це найкращий шлях.