Погане слово в цьому пості повторюється 10 разів. Потерпіть.
Іноді в житті трапляються труднощі. Ніхто не застрахований.
Буває, живеш такий, ніби все ок. А тут бац. І починається якийсь піздєц. І ось тут починається цікаве.
Зараз будете впізнавати себе і знайомих.
ЖЕРТВА
«Чому це трапилось саме зі мною? Світ несправедливий, життя жорстоке». Я нічого не можу змінити Все втрачено».
Людина замикається в собі, шукає винних навколо, Впадає у відчай або агресію, нічого не робить, психує і не приймає ситуацію.
В результаті стрес, тривожність і депресія накопичуються. Свариться з людьми, втрачає ресурси. А піздєц залишається.
Не будьте жертвами. Вибирайтеся з цього.
ГЕРОЙ
«Я маю це подолати! Не можна здаватися. Я сильний і подолаю будь-які труднощі. Я пройду це випробування і стану кращим».
Герой миттєво шукає рішення і діє. Відкидає емоції, не показує слабкість. Перевантажує себе роботою, не відпочиває. Відмовляється від допомоги. Хоче все робити сам.
В результаті піздєц вирішується, але високою ціною і з високим ризиком. Далі можлива ізоляція через недозвіл собі проявляти вразливість. А ще перевтома, вигорання, проблеми зі здоров’ям.
Бути героєм чи ні — вирішуйте самі. Хтось від цього отримує кайф. Але це непросто і шкідливо. Коли з’явиться наступний аналогічний піздєц, героя знову покличуть його вирішувати. В результаті його будуть називати експертом з піздєц-менеджменту.
ГЛЯДАЧ
«Що сталося? Чому сталося? Можливо, це закономірність. Цікаво, як реагують інші на таке. Буд дивитися зі сторони, щоб не втратити контроль».
Глядач спостерігає, аналізує, обмірковує. Він віддаляється емоційно від ситуації. Може відкладати дії на потім — «зараз не час». Вивчає інформацію, але не починає діяти.
В результаті піздєц залишається. Час витрачається на аналіз, що не дає рухатися вперед. Зростає ризик опинитися «спостерігачем» власного життя.
Глядач зазвичай пливе за течією на плоту без весла. Ніби відмовився від відповідальності. Рано чи пізно річка виносить його в море, де глядача з’їдають акули. Або на шляху трапляється уступ, з якого він просто розбивається.
УЧЕНЬ
«Це важко і несподівано, але я маю зрозуміти, який урок взяти з цього в життя. Що ця подія говорить мені про мої межі, цінності, вибори? Як я можу використати цей досвід, щоб далі діяти і жити інакше?»
Учень дозволяє собі проживати біль і емоції. Активно шукає підтримку — терапія, коучинг, близькі люди. Він вивчає себе в нових обставинах. Планує кроки відновлення і підсилення.
Учень створює основу для власної трансформації. Завдяки цьому відчуває поступове зростання усвідомленості і гнучкості. Вміє адаптуватися до різних ситуацій. І вміє будувати нове життя після піздєця. Завдяки цьому з кожним піздєцом, життя стає краще і піздецов менше.
ЯКУ РОЛЬ ОБИРАТИ ПРИ ЗУСТРІЧІ З ПРОБЛЕМОЮ?
Приблизно останні півроку я намагаюся ставитися до проблем в житті з позиції учня. Раніше багато разів був героєм. До цього жертвою або глядачем.
І от тільки коли почав ставати в роль учня, стало легше. Я приймаю проблему і намагаюся дістати з неї урок.
Ось мої поради, які варто врахувати при зустрічі з проблемою у житті:
1. Важливо дати час емоціям. Сльози, злість, розчарування — це природна реакція на втрату чи удар. Подавлені емоції залишаться всередині і згодом вдарять сильніше.
2. Навіть якщо обрали бути героєм, просіть і приймайте допомогу. Справлятися самотужки — не завжди корисно. Людина поруч принаймні вислухає — це рятує психіку. Допомога не зробить вас слабше. Навпаки — це опора, яка пришвидшує відновлення.
3. Звертайте увагу на тіло і фізичний стан. Після шоку чи стресу тіло страждає — спазми, безсоння, виснаження. Важливо добре їсти, спати, рухатися, дихати. Якщо ігнорувати тіло — відновлення затягнеться надовго.
4. Уникайте аналізу без дії. Аналіз корисний, але без дій він перетворюється на тупик. Досить одного маленького кроку, щоб запустити зміни: написати повідомлення, навести порядок, вийти на прогулянку. Важливі не роздуми, а рух — хай і повільний.
5. Яку б роль ви не обирали на початку, завжди намагайтесь перейти в роль учня. Бути учнем — означає не тікати, не доводити, не ховатись, а питати: «Що сталося? Що я тепер знаю про себе, людей, світ?» Ці питання відкривають шлях до змін, а не заморожують у минулому. Учень готовий вчитися. Жертва, герой і глядач — не готові.
Бажаю вам уроків, які будуть рухати вас до кращого життя.