Здається, що письменництво — одне з найважчих ремесел, які можна зустріти. Тобі треба усадити свою дупу на стілець й не дати їй підійматися, поки голова не створить щось варте уваги. Тобто письменник має навчити свою дупу співпрацювати з головою.
Тому я збираю й зберігаю різні поради письменників, які допомагають це зробити.
А оскільки я люблю ділитися знахідками, ось шість порад Джона Стейнбека письменнику-початківцю.

Джон Сте́йнбек (27 лютого 1902 — 20 грудня 1968) — відомий американський письменник 20 століття. Виграв Пулітцерівську премію за романи «Грона гніву», «Про людей та мишей». За життя написав 25 книг: 16 романів, 6 нехудожніх книг і кілька збірок оповідань. 1962 року отримав Нобелівську премію з літератури.
1. Відмовтеся від думки, що ви коли-небудь закінчите. Забудьте про 400 сторінок і пишіть тільки одну сторінку на день, це допомагає. Потім, коли роман буде закінчений, ви завжди будете здивовані.
2. Пишіть вільно і якнайшвидше та викладайте все на папір. Ніколи не виправляйте і не переписуйте, доки все не буде готово. Переписування в процесі зазвичай слугує приводом для того, щоб не продовжувати роботу. Це також заважає потоку і ритму, які можуть виходити тільки від свого роду несвідомої асоціації з матеріалом.
3. Забудьте про загальну аудиторію. По-перше, безіменна, безлика публіка налякає вас до смерті, а по-друге, на відміну від театру, її не існує. У письмовому вигляді ваша аудиторія — це один єдиний читач. Я виявив, що іноді корисно вибрати одну людину — реальну людину, яку ви знаєте, або уявну людину, і написати їй.
4. Якщо сцена або уривок беруть гору над вами, а ви все ще думаєте, що хочете цього, пропустіть їх і продовжуйте. Коли ви закінчите з цілим, ви можете повернутися до нього, і тоді ви можете виявити, що причина, через яку воно викликало труднощі, полягає в тому, що воно не належало цьому місцю.
5. Остерігайтеся сцени, яка стає вам занадто дорогою, дорожчою за інші. Зазвичай виявляється, що вона не вписується.
6. Якщо ви використовуєте діалог, вимовляйте його вголос, коли пишете. Тільки тоді в нього буде звучання.
В мене з’явилася думка, що Сте́йнбек призиває просто писати й не думати, як воно виходить в результаті. Далі буде ще етап редактури. Скоріш за все не один. Тоді й можна буде докручувати деталі й правити окремі слова. На початку варто просто писати.