«У дев’яти випадках з десяти хронічний біль в одній частині тіла виникає через слабкість в іншій»
Таку думку Ніл Вігнал почув колись від свого фізіотерапевта.
У Ніла посилювалась біль в нозі, коли він намагався пробігти більше, ніж бігає зазвичай. Щоб це припинити, він на місяць переставав бігати. Але біль повертався щоразу, коли Ніл знову починав бігати.
Потім він додав у життя розтяжки. В цілому стало краще, але біль не зник.
Ніл пробував міняти взуття, устілки, прикладати лід і тепло. Нічого не допомагало.
Тоді він звернувся до фізіотерапевта. Після обстеження той повідомив, що біль у лівій нозі під час бігу — результат м’язової слабкості правої ноги.
Пояснення було таким:
«Коли один м’яз слабкий, організм залучає інші м’язи, щоб компенсувати слабкість. З часом, якщо початкову слабкість не усунути, компенсаторні м’язи, які не призначені для виконання роботи першого м’яза, запалюються та викликають біль. У дев’яти випадках з десяти хронічний біль в одній частині тіла виникає через слабкість в іншій. І рішенням цього болю є посилювання, а не полегшення. Ось чому відпочинок і розтяжка не допомогли, і все, що потрібно зробити, це стати сильнішим».
Ніл почав розвивати слабкі м’язи. Біль пройшов.
.
Оскільки Ніл клінічний психолог, він переклав цю ідею на психологію. І виявив наступне:
- Тривога — це сигнал про те, що потрібно зміцнити м’язову силу асертивності.
- Депресія — це сигнал про те, що потрібно зміцнити самосвідомість.
- Безсоння — це сигнал про те, що потрібно зміцнити м’язи контролю уваги.
Складні емоції — не є проблемою. Це прояв глибшої слабкості в якійсь основній психологічній навичці чи майстерності.
Вирішення емоційних проблем означає визначення того, в чому полягає слабкість, і складання плану, як стати сильнішим. Це вимагає практики, терпіння та готовності відчувати дискомфорт, а не намагатися його уникнути.
Емоційне здоров’я залежить від вашої емоційної підготовленості.
У Ніла є детальна стаття на цю тему тут.