Вас осудять в будь-якому випадку

Читаю мемуари Джона Рокфеллера. Мені сподобався цей абзац. Хочу їм поділитися:

Чимало суперечок існує щодо того, чи має людина право приховувати від уваги публіки свої особисті справи і чи повинна вона захищатися від нападок. Річ у тім, що, якщо вона говорить про свої особисті справи, її можуть звинуватити в егоїзмі. Якщо ж вона мовчатиме, про неї скажуть, що їй нічого сказати на своє виправдання, що вона усвідомлює провину.

Для мене це про те, що чим би ми не займались, і як би про це не говорили, все одно будуть люди, яким не сподобаються наші дії. І вони використають це, як можливість сказати щось не дуже приємне про нас або шлях, який ми обрали.

І це наштовхнуло мене на думку: А яка тоді різниця, що ми робимо і як саме. Можна просто продовжити робити і не думати про те, що подумають інші.

Ваша справа — ваша справа. А їхня справа — говорити всілякі слова про вас, які мало до нас відносяться. Це більше про них, але вони цього не усвідомлюють.

Крім того, іноді вони навіть з такою простою справою, як критика інших, не можуть впоратись нормально.

Вас осудять в будь-якому випадку, але зазвичай це буде пустий осуд. Тому просто продовжуйте діяти, якщо відчуваєте, що ви на вірному шляху.