Кожна хороша порада — погана порада, і кожна погана — хороша
На все можна дивитись з різних боків.
Можна змушувати дитину одягати шапку до квітня, щоб вона не хворіла. І тим самим заважати її організму самостійно слідкувати за регуляцією тепла в організмі й вирішувати, чи дійсно шапка потрібна.
Можна мотивувати себе займатись спортом кожен день, зрощуючи дисципліну. І тим самим не давати організму належного відпочинку.
Нещодавно я дивився виступ письменника Бреда Герцога на ТЕДі «Як писати неправильно».
Мені сподобались тези, які він розкрив. Бред написав понад 10 книг для дітей і дорослих. І замість того, щоб просто давати стандартні поради у своєму виступі він руйнував міфи.
Він взяв поради, які дають більшість тренерів по письменництву і розгорнув їх з іншого боку. Я записав собі декілька.
Не пиши в одному жанрі
Для досягнення успіху письменникам радять писати в одному жанрі.
Ми знаємо такі приклади досягнення успіху. Наприклад, Стівен Кінг знайомий всім, як «Король Жахів». Джоан Роулінг — як автор фентезі. Джеймс Хедлі Чейз — писав детективи.
Всі ці автори досягли успіху, працюючи в одному жанрі. Але це не означає, що кожен повинен діяти так само.
Письменник — це перевертень. Він може грати з жанрами та форматами. Немає ніяких заборон чи кордонів. Можна робити все що забажаєте.
- Писати книги для дітей і дорослих.
- Писати книгу й збагачувати її власними малюнками й коміксами.
- Писати книгу тільки малюнками.
Можна все. Тому що інтерес митця передається читачеві. А саме змінюючи все навколо і всередині себе можна зберегти той самий інтерес.
Не пиши тільки те, що знаєш
Говорять, щоб писати хороші книги, треба писати тільки про те, в чому чудово розбираєшся.
Бред проти цього. Він говорить, що коли ви пишете те, чого не знаєте, ви навчаєтесь. В такому процесі не знаєш, куди тебе це заведе. І тут ховається окремий потужний інтерес.
Можна захотіти про щось написати й почати вивчати цю тему, на ходу створюючи каркас історії, яка стане книгою.
І чим більше будеш займатися незнайомою темою, тим краще її пізнаєш. А сам інтерес до незнайомого допоможе створити історію цікавою.
Коли розбираєшся в темі, писати про неї може бути нудно, тому що не робиш для себе відкриттів. А коли кожний розділ може подарувати автору відкриття, стає цікаво.
Завдяки цьому можна отримати потужний заряд мотивації на весь процес створення книги.
Не змушуйте себе писати
Якщо почитати біографії відомих письменників, можна знайти тези про те, що вони створювали для себе денні ліміти, яких мали дотримуватись.
- Змушували себе писати 5000 слів в день.
- Домовлялися із собою писати 4 години кожного дня.
- Прокидалися о 4 ранку, щоб писати до сніданку, поки всі сплять.
Все це чудово виховує дисципліну, без якої важко досягти будь-чого. Але не треба змушувати себе писати постійно. Якщо не йде, можна не писати. Тому що написання книги — це не тільки процес набирання слів на клавіатурі чи писання рукою у зошиті.
Часто написання книги може відбуватися, поки ви миєте посуд, приймаєте душ, гуляєте в парку, зустрічаєтесь з друзями.
Кожному відомо на власному досвіді, що під час процесів, які відрізняються від роботи, приходять чудові ідеї для тієї ж роботи. Хіба ні?
Тож не змушуйте себе писати. Натхнення і мотивацію можна знайти у повсякденних речах. Книги пишуться життям, яке ви змогли зробити цікавим для себе.
Не починайте з початку
Є люди, які не можуть почати писати історію чи статтю, тому що не знають, з чого почати. І тому вони не пишуть нічого.
Але ж можна не починати з початку.
Починати можна з будь-якого фрагмента. Є письменники, які спочатку пишуть фінал історії, і тільки потім думають, як до цього фіналу довести сюжетну лінію.
Почніть з моменту, з якого хочете. Почніть так, щоб вам було цікаво працювати з цим.
Не думайте що буде спочатку вашої історії. Просто почніть будь-де і це буде чудово.
Ну і головна теза. Письменництво — це мистецтво, яке не варто перетворювати на науку.
