Мої правила в спорті, які допомагають займатись регулярно
Я щоденно займаюсь спортом протягом 394 днів — станом на 27 січня 2025. Коли це починалось, не думав, що зайде так далеко. Але це виявилось легко, корисно і приємно.
Щоденний спорт змінив мій характер і вплинув на досягнення в інших сферах життя.
В цій статті розповім, які правила я виявив і впровадив у життя, щоб спорт був присутнім завжди та приносив користь.
Зміст
Мої правила в спорті
1. Не гнатись за ідеалами
Нема ніяких стандартів, які підходять всім. Спроби гнатись за стандартами — це теж саме, що ставити собі цілі, які ніколи не будуть досягнуті. На шляху ідеалів і стандартів неможливо отримати задоволення, здоров’я та енергію.
Що підходить одному, може нашкодити іншому — це правило важливе і для спорту, і для життя.
Я не спортсмен. Для мене спортсмен — це людина, яка заробляє спортом на життя, перемагаючи на змаганнях. У мене нема бажання і потреби комусь щось доводити та когось перемагати. Я просто намагаюся тримати тіло у формі, в якій відчуваю себе комфортно та енергійно.
За життя мені довелося побути в різному тілі. Я був худим, гладким, середнім, слабким, сильним і достатньо сильним. Тому я точно знаю, в якому тілі мені подобається жити. І форму такого тіла я намагаюся підтримувати.
Нема ніяких ідеалів. Є бажання почувати себе комфортно і бути здоровим.
2. Не шкодити собі
Фанатазим завжди шкодить. Люди, які фанатично йдуть до спортивних цілей, часто досягають результату. Але при цьому вони платять здоров’ям, замість того, щоб отримати здоров’я.
Не маю нічого проти професійних спортсменів. У кожного свій шлях і кожен знає, навіщо робить те, що обрав.
Я намагаюся прислухатися до тіла і запитувати у нього: «Чого ти хочеш і як саме хочеш?». Тому мої тренування бувають різними:
- складними та інтенсивними
- легкими та спокійними
- з додатковою вагою або з вагою тіла
- тривалістю до 1,5 години або на 10 хвилин
У мене є графік тренувань, в який я заглядаю, щоб звіритися, які вправи маю робити в який день. Але цей графік для орієнтира. Він ніколи не був обов’язковим.
Якщо у тіла нема енергії для інтенсивного тренування, я не буду його перевантажувати. Натомість зроблю щось легке. Якщо тіло просить більше навантаження, я дам йому більше.
Уважно ставлюся до суглобів і зв’язок. Якщо починає боліти щось крім м’язів, я припиняю це навантажувати, або змінюю вправу.
Я не примушую тіло робити те, що мені хочеться. Тіло саме говорить, що йому сьогодні потрібно. Тому я не можу йому зашкодити.
3. Розвивати себе
Я вірю в силу маленьких кроків. Коли я вірив у великі прориви, удачу і в те, що треба надриватись для руху вперед — нічого не виходило. Тільки коли почав робити маленькі кроки, все почало виходити. У кожній сфері життя.
Я поступово і дуже повільно розвиваю себе: гнучкість, силу, витривалість. Я цілюся в розвиток, але не поспішаю. Я знаю, що просто продовжуючи займатись тілом, воно стає краще. А результат я міряю не кожен день, а раз на кілька місяців. І я його бачу, відчуваю.
Якщо результату нема, я щось змінюю і йду далі. Якщо мені стає нудно займатись, я роблю собі цікавіше.
4. Залучати все тіло
Роки тому я був сфокусований лише на верхній частині тіла. Мені подобалось, як виглядає спортивний чоловічий торс. Хотів такий собі. Був молодим і дурним. Зараз розвиваю все тіло, бо знаю, що в ньому нема другорядних м’язів і процесів. Важливо все.
Тіло саме попросило про це. Я працюю, сидячи за комп’ютером. За роки ноги стали слабшими та почали нити від того, що не працюють як слід.
Крім того, я дивлюся інтерв’ю з різними спортсменами та людьми, які присвятили життя фізичній активності. Всі вони наполягають на тому, щоб більше займатись ногами.
Роки йдуть. Якщо не приділяти уваги ногам, з часом вони перестануть працювати як слід. А в старості доведеться користуватись або коляскою або тростиною, або взагалі не ходити. А мені така перспектива не бачиться приємною. Я б хотів до останнього дня в цьому світі переміщувати себе самостійно на двох ногах.
5. Не нав’язувати спорт людям
Все що я роблю, я роблю для себе. Мені не важливо, чи займаються спортом інші люди. Я ніколи не пишу під чужими постами поради про техніку і вправи.
Я займаюсь собою. Цього мені достатньо.
Якщо хтось поставить мені питання про мою фізичну активність я відповім. Але сам ніколи не лізу з непроханими порадами. Твоє тіло — твоє діло.
6. Ділитись досвідом
Подобається, коли люди, дивлячись мої щоденні спортивні активності у сторіс Інстаграму, теж починають займатись. Це гріє. І працює чудово. Тому що тут людина сама обирає займатись спортом.
Я обираю ділитись досвідом і демонструвати приклад. Діти приходять під час моїх занять спорту, щоб зробити кілька вправ. Вони бачать що це норма життя. Моя дружина постійно ходить до спортзалу. Деякі мої друзі почали займатись спортом, дивлячись щоденні сторіс, де я займаюсь. Багато підписників пробують впровадити аналогічну звичку.
Тому я не нав’язую. Я просто показую. Цього достатньо.
7. Берегти звичку
Важливо сформувати звичку, а потім зберігати її попри все.
Я займаюсь спортом кожного дня. Бувають дні, коли робити взагалі нічого не хочеться. Нема енергії, не дуже добре себе почуваю або просто лінь.
В такі дні я домовляюсь із собою, що зроблю всього 10 присідань, 10 віджимань і підтягування. На це треба витратити лише 2-3 хвилини. Цього мені буде достатньо для того, щоб подякувати собі за активність. Подякувати за те, що сьогодні я не піддався ліні, а щось зробив для тіла.
Іноді наміри зробити хоч щось переходять в більш інтенсивне тренування. Я завжди собі вдячний за перший крок, який роблю, коли не хочу його робити. Тому що бажання займатись приходить в процесі дій. Мотивація наступає після дії, а не навпаки.
Тому, коли не хочу нічого робити, я роблю щось, щоб зберегти звичку.
.
Займайтесь спортом, друзі. Ви будете собі вдячні. Робіть це із задоволенням. Люди, які займаються спортом для задоволення, а не для змагань, отримують ще більше задоволення і рідше кидають тренування.