Травмована психіка в кожного з нас [чому життя таке складне і як це змінити]
Травмована психіка є у кожної дорослої людини. У мене, у вас, у ваших знайомих, колег і друзів. Але ми не травмовані на всю голову. Здорова частина психіки теж присутня.
Ми всі одночасно і травмовані і здорові. Але кожен у різній мірі.
Залежно від того, як нас виховували, які фрази говорили і як саме говорили, у нас різний ступінь травмованості. У когось травмована частина психіки переважає здорову частинку. У когось здорова частина більша за травмовану. У декого вони рівні. Але в будь-якому випадку у нас є і здорова і травмована частина.
Тому коли використовується термін «травмована психіка», майте на увазі, що травмована вона не на 100%.
Незалежно від того, яка частина психіки у нас переважає, на це сприяло те, як ми зростали і здобували досвід. До цього приклали руку батьки, вчителі, вихователі, старші брати і сестри, начальники, колеги.
У кожного свій букет людей і подій, які вплинули на психіку. Щоб дізнатись деталі, треба рити спогади окремо з кожною людиною і діставати відповіді. Тому в рамках статті цього робити не будемо. Для індивідуальної роботи приходьте на коуч-сесію.
Тут я приведу думки і приклади, які допоможуть самостійно зробити деякі висновки про себе.
Зміст
Як травмована психіка псує життя?
Люди, у яких переважає травмована частина психіки, постійно відкладають все на потім, невпевнені в собі, звинувачують обставини у поразках. Вони думають, що від них нічого не залежить, і що нема сенсу досягати успіху, тому що все одно нічого не вийде.
Які думки переважають в голові людині з надмірною травмованою частиною:
- «Якщо я відмовлюсь допомагати іншим, вони будуть думати, що я поганий. А мені потрібно, щоб вони бачили мене хорошою людиною. Тому я не можу відмовити і завжди приходжу на допомогу».
- «За що б я не брався, все завжди йде не так, і це не залежить від мене. Я нічого не можу змінити. Тому краще нічого не досягати».
- «Вони критикують мене спеціально, щоб зробити боляче. Краще взагалі нічого не робити, щоб не давати привід для критики».
- «Якщо я буду висловлювати власні думки, все одно ніхто не зрозуміє, що мені потрібно. Тому краще просто промовчати».
- «Вони не оцінили мій попередній проект, значить, я нічого не вартий. Краще взагалі нічого не робити, бо з наступним проектом мені знову може бути боляче».
Залежно від ситуації, думки можуть бути різними. Якщо намагатися складати повний список, він буде насичений сотнями таких думок. І більшість з них будуть знайомі людям, у яких травмована психіка.
Життя з такими думками може бути дуже неприємним. Людина хоче змін, розуміє, що для цього потрібно діяти, але не може. Їй заважають руйнівні думки, які стають блоками на шляху. І поки ці блоки не прибрати, нічого не вийде. Людина просто страждає, спостерігаючи, як життя йде вперед.
Це можна змінити. І зазвичай це неважко. Про це і поговоримо нижче. А перед тим, подивимось, як поводить себе людина, в якої переважає здорова частина психіки.
Як здорова психіка допомагає рухатись вперед, коли травмована психіка витісняється?
Люди, в яких переважає здорова частина психіки, живуть приємніше життя.
Вони теж стикаються зі складностями і проблемами, як усі звичайні люди. Різниця в тому, що їм приємно поратися зі складностями і розв’язувати проблеми. Вони знають, чого хочуть і як цього досягти. Вони постійно роблять кроки до цілей. А коли досягають цілі, ставлять наступну ціль і продовжують діяти. У них теж може бути травмована психіка, але доля травми замала для того, щоб впливати на життя.
На шляху до цілей вони теж роблять помилки. Але не здаються, а аналізують дії, роблять висновки, коригують шлях і продовжують діти. Вони беруть відповідальність за життя на себе і тому можуть ним керувати, незалежно від обставин і думок інших людей.
Які думки переважають в голові людині з надмірною здоровою частиною:
- «Коли інші мене просять про допомогу, я можу відмовитись розв’язувати їх проблеми. Можу сказати «ні» і залишитися хорошою людиною. Вони можуть ображатися. Але важливіше те, що сам я думаю про себе і чого хочу досягти».
- «Якщо в мене щось не виходить, я не опускаю руки, а аналізую ситуацію. Я сам обираю свою реакцію, і можу вирішити, як діяти далі».
- «Якщо мене хтось надмірно критикує, я можу перестати спілкуватися з цією людиною без пояснення причин. Я можу вибирати людей, які поважають мене і допомагають зростати. І обмежити контакт з тими, хто чинить навпаки».
- «Коли я з чимось не згоден, я можу про це сказати, навіть якщо комусь це може не сподобатись. Це нормально — висловлювати власні бажання і думки».
- «Моя цінність не залежить від чужої оцінки. Я гідний вже зараз. Незалежно від того, що про це думають інші».
Відчуваєте різницю між тим, як міркує травмована і здорова частини психіки? Здається, що це говорять дві різні людини. Але це можуть бути думки однієї людини, залежно від того, яка частина психіки переважає в певний момент часу.
Оцінивши ці думки ви можете зрозуміти, що травмована частина здатна руйнувати життя. Спираючись на травмовану частинку допомогою важко будувати приємне майбутнє. А якщо використовувати здорову частину психіки, можна швидше прийти до цілей, які для вас важливі.
Чи можна прибрати травмовану частину і залишити здорову?
Витіснити травмовану частину з себе неможливо. Але можна навчитись використовувати здорову частину, підсилити її і зробити головною у житті.
Після цього іноді травмована частина може давати про себе знати в певних ситуаціях, але загалом не буде впливати на якість життя.
Травмована частина стає сильнішою, коли ми її використовуємо. І здорова частина зростає, коли ми більше спираємось на неї.
Тому, якщо відчуваєте, що у вас переважає травмована частина психіки, почніть звертати увагу на те, як саме приймаєте рішення. Якщо помічаєте, що переважає травмована частина, почніть змінювати її на дорослі рішення.
— «Що подумають інші, якщо я відмовлю? Важливо, щоб мене сприймали як хорошу людину».
+ «Я можу сказати «ні» і залишитися хорошою людиною. Головне, що сам я думаю про себе».
.
— «Все завжди йде не так, і це від мене не залежить. Нічого не можу змінити».
+ «Я обираю, як реагувати на ситуацію, і вирішую, як діяти далі».
.
— «Вони критикують мене навмисно, щоб завдати болю».
+ «Я обираю спілкуватися з тими, хто поважає мене, і обмежувати контакт з тими, хто чинить навпаки».
Здорова частина особистості вчить діяти з позиції дорослого, ухвалювати самостійні рішення, встановлювати кордони та брати на себе відповідальність.
Розвиток здорової частини дає змогу діяти згідно з власними цінностями та довгостроковими цілями, а з імпульсів та емоцій.
Використовуючи здорову частину, ми робимо її сильніше. Поступово здорова частина «перевиховує» травмовану частину. Цей процес вимагає свідомої роботи з емоціями, установками та автоматичними реакціями. Зцілення передбачає інтеграцію, а не витіснення травмованої частини. Це не швидкий процес, а поступова постійна робота над собою.
Як підсилювати здорову частину психіки?
Тепер кілька методів, які допомагають активізувати здорову частину психіки.
1. Розвивати особисті кордони
Визначення тригерів. Виписуйте ситуації, в яких відчуваєте потребу догоджати іншим або уникати конфліктів.
Аналіз емоцій та думок. Помічайте, які емоції та думки змушують вас йти на компроміси всупереч власним бажанням.
Постановка кордонів. Визначте особисті кордони, та почніть практикувати їх захист у простих ситуаціях.
Приклад: Якщо вас часто просять залишитися після роботи, але ви цього не хочете, замість автоматичної згоди почніть казати: «Сьогодні я не можу залишитися, у мене інші плани на вечір».
Спочатку це може викликати дискомфорт, але поступово стане легше. А ще пізніше люди звикнуть, що на вас не можна скинути завдання і перестануть це робити.
Додатково раджу придумати універсальну фразу для відмови і практикувати її перед дзеркалом 10 разів на день, дивлячись собі в очі. Наприклад, це може звучати так:
«Вибач, але сьогодні у мене інші плани, які я не можу посунути».
Цього достатньо. Можна не пояснювати причин. Достатньо того, що ви оголосили про інші плани.
2. Уявляти себе дорослою особистістю
Звертайтеся до власної здорової частини, уявляючи себе дорослою, автономною і впевненою особистістю. Це допомагає мозку звикати до нових сценаріїв поведінки та менше відчувати страх.
Приклад: Перед складною розмовою на роботі уявляйте себе людиною, яка має повне право висловити свою думку і очікувати на повагу. Можете виписати кілька фраз, які можуть прозвучати у вашу адресу і провести маленьку репетицію відповідей перед дзеркалом. Це допоможе зменшити тривогу та зміцнити самовпевненість.
3. Проводити рефлексію через щоденники емоцій та поведінки
Письмове відображення думок і почуттів сприяє кращому їх розумінню.
Ймовірно ви вже чули про «журналу вдячності». Він точно працює. Ви можете додати в нього додаткові акценти на визначення цінностей та досягнень.
Приклад: Щовечора записуйте, в яких ситуаціях ви сьогодні діяли зі здорової частини, а коли включалася травмована частина. І прописуйте, як будете діяти наступного разу, якщо ця ситуація повториться. Така практика допомагає краще відстежувати прогрес.
4. Накопичувати позитивні соціальні зв’язки
Якщо у вашому середовищі є люди, які постійно критикують, тягнуть вниз і звикли вами користуватися, поступово прибирайте їх з життя. Видаляйте контакти, не відповідайте на дзвінки та повідомлення.
Це може бути складно, бо з деякими з них, можливо, ви знайомі давно.
Проведіть експеримент. Спробуйте пожити без контакту з ними місяць. І прислухайтеся до себе. Наскільки зручнішим стане ваше життя. Ймовірно, після такої паузи ви не захочете повертатися до спілкування з ними.
Натомість знаходьте нових людей і додавайте їх у своє життя. Людей, які приймають вас такими, як ви є. Людей, які підтримують вас, зміцнюють відчуття безпеки, вірять в вас і стимулюють здорову частину психіки.
5. Почати займатись спортом
Спорт пригнічує травмовану частину психіки і підсилює здорову. Цей процес базується на фізіологічних і психологічних механізмах, які активуються під час тренувань.
Регулярні вправи зміцнюють нейронні зв’язки. Людина, яка пережила стрес на роботі, через біг перемикає фокус з негативних емоцій на відчуття власної сили й контролю над собою.
Під час спорту виділяються ендорфіни, дофамін та серотонін — ці гормони відповідають за настрій та зменшення стресу. Після силового тренування людина відчуває полегшення, навіть якщо вранці думки були переповнені тривогами.
Йога, бойові мистецтва, плавання вимагають уваги, тому розвивають усвідомленість і допомагають позбутися зациклення на травмах.
Досягнення спортивних результатів формують віру в себе, підсилюючи здорову частину психіки та підвищують самооцінку. Поступово збільшуючи навантаження у спорті, ви починаєте інакше відноситись і до труднощів у житті. Ви починаєте вірити, що можете впоратися з усім.
Регулярні тренування вчать витримки й самоконтролю. Це корисно для травмованої психіки, яка часто діє імпульсивно.
Почніть із того, що вам подобається (наприклад, прогулянки, танці чи плавання). 10–15 хвилин щоденних вправ достатньо, щоб відчути перші зміни. Поступово побудуйте процеси спорту: займайтеся в один і той самий час, щоб зміцнити звичку. Після тренування записуйте думки та емоції. Це допоможе помітити, як змінюється ваш стан.
.
У всіх нас травмована психіка. Ми не можемо змінити минуле і приборкати це. І це не потрібно. Але ми можемо стати сильнішими сьогодні і почати використовувати здорову частину психіки, щоб приймати рішення які змінять життя і зцілюють травмовану частину.
Якщо відчуєте, що вам в цьому потрібна допомога, приходьте на коуч-сесію.