Що таке закон Паркінсона та як його використовувати для особистої ефективності

Закон Паркінсона
Що таке Закон Паркінсона та як він працює

Закон Паркинсона говорить, що ми витрачаємо на роботу стільки часу, скільки запланували. Якщо на просту задачку виділяємо цілий день, то і виконувати її будемо до вечора.

Цей закон винайшли в 50-х роках минулого сторіччя.

Він простий: робота розтягується на час, який ми їй відводимо. Вчені й зараз постійно проводять досліди, які підтверджують дійсність закону Паркінсона.

Ми з вами можемо використовувати цей закон, щоб покращити свою ефективність. Про це і поговоримо в цій статті.

Що таке закон Паркінсона

Суть закону Паркінсона в тому, що незалежно від того, скільки часу ми відводимо на розв’язання питання, стільки часу нам і знадобиться, щоб його вирішити.

💡 Наприклад, якщо ви відводите собі 7 днів на створення одного відео для Ютубу, саме стільки часу ви на це витрати, не дивлячись на те, що це можна зробити значно скоріше. Якщо ви дасте собі на це лише три дні, скоріш за все теж впораєтесь у цей термін.

Звісно не варто використовувати цей закон всюди. Зберігайте адекватність. Якщо заплануєте написати книгу за два тижні, нічого не вийде. І ви це знаєте.

⭐️ Ідея в тому, щоб завжди проставляти задачам кінцевий термін, а не залишати їх відкритими.

Як працює закон Паркінсона: дослідження

Сам Паркінсон наводив такий приклад:

💡 Жінка хотіла написати різдвяну листівку племінниці. Для багатьох людей ця задача зайняла б не більше 15 хвилин. Але ця жінка була на пенсії, тому цілими днями не знала, чим себе зайняти. На написання листівки вона виділила цілий день. І виконувала це завдання вона так само цілий день. Декілька разів починала, щось дописувала, переписувала, потім вставала та переключалася на щось інше. Листівка була написана тільки увечері.

💊 В дослідженні 1996 року учасникам вибірково виділили 15 хвилин на виконання завдання, яке можна виконати за 5 хвилин. В результаті учасники, у яких було 15 хвилин, витратили більше часу на виконання, а результат був не кращим від тих, хто впорався за 5 хвилин.

💊 В дослідженні 1999 року були схожі результати. Учасникам дали чотири набори фотокарток для вивчення. Коли деякі учасники почали вивчати третій набір карток, їм сказали, що четвертий набір скасували. І весь час який залишився, ці люди витратити на вивчення третього набору.

Що поганого в законі Паркінсона

  • Коли ви знаєте, що у вас багато часу на виконання завдання, скоріш за все ви будете відкладати його на потім. Замість того, щоб сісти й зробити, ви будете робити щось інше, або робити повільно, відволікаючись на різні речи. У вас не буде мотивації для виконання завдання.
  • Коли у вас буде більше часу на виконання завдання, може виникнути бажання, ускладнити задачу, додавши нові опції, які насправді непотрібні. З цього витікає наступний пункт ↓
  • Розширення завдання додає новий рівень складності, який потребує більше часу, ніж планувалось. Це призводить до того, що ближче до фіналу ви починаєте працювати повільно та не встигаєте виконати завдання.
  • Закон Паркінсона може вплинути на збільшення розходів. Чим більше часу вам або команді потрібно для виконання завдання, тим більше доведеться енергії та інших ресурсів.

Як використовувати закон Паркінсона для підвищення ефективності

Тепер коли ви знаєте, що таке закон Паркінсона та як він працює, можна побудувати стратегію, яка допоможе використовувати його для себе. Ось що треба зробити.

Сформулюйте цілі та пріоритети

Ціль — найкращий спосіб змусити себе працювати. Поясніть собі, чому завдання важливе, та чому його варто виконати прямо зараз.

👍 Для кращого результату використовуйте технологію постановки цілей SMART для себе й всіх хто з вами працює.

Specific. Що саме ти хочеш зробити?

Measurable. Як ти дізнаєшся, що ціль досягнута?

Achievable. Як саме ти це зробиш?

Relevant. Чому це важливо зробити прямо зараз?

Time-bound. Коли конкретно ти хочеш досягти цього?

Технологія SMART дає гарантію що ціль адаптована для ваших інтересів й можливостей.

Частіше за все завдання складається з декількох внутрішніх завдань. Тому корисно розбити основну ціль на етапи, в кожному з яких буде своя ціль. Це буде схоже на кроки, які ведуть до мети.

💡 Наприклад, якщо поставити собі ціль «створити й опублікувати відео», це може виглядати так:

  1. Написати чернетку сценарію
  2. Редагувати сценарій
  3. Зняти відео
  4. Змонтувати кадри
  5. Накласти спецефекти
  6. Накласти звуки й музику
  7. Зробити фінальну редактуру відео й рендер
  8. Опублікувати

Якщо в проекті беруть участь кілька осіб, у кожного мають бути свої прописані цілі. Треба чітко визначити, хто за що відповідає, яких результатів чекати від кожного й коли саме. Це допоможе виключити склонність людей сидіти й чекати поки хтось візьме на себе відповідальність.

Тримайте в голові план для провалів

Рідко проект йде по плану. Тому завжди треба заздалегідь підготуватись до невдач.

Складіть список потенційних перешкод, які можете зустріти на шляху. Після цього подумайте, як будете діяти, коли станеться кожна з цих перешкод.

👫 Якщо в проекті беруть участь інші люди, слідкуйте за тим, щоб вони спілкувались один з одним та заохочуйте це. Так у вас завжди буде реальна уява про те, що відбувається, й ви швидко дізнаєтеся, якщо щось піде не так.

Створіть шкалу часу

Коли будете знати етапи проекту, зможете створити шкалу часу, де у кожної підзадачі буде свій термін. Це допоможе завжди бачити, встигаєте ви, чи ні, та зможете оперативно коригувати графік, щоб встигнути.

Виявіть заняття, які можуть вкрасти ваш час

Щоб дійсно навчитись перемагати закон Паркінсона доведеться навчитись перемагати відволікаючі фактори.

Незалежно від того, де саме ви працюєте, деякі відволікаючі фактори будуть з вами завжди.

  • Соцмережі
  • Пошта
  • Статті в інтернеті
  • Розмови з колегами або родиною (якщо ви працюєте вдома)
  • Зустрічі та наради
  • Перекуси, перекури та кава

В одному опитування 58% учасників відмітили, що їм непотрібні соцмережі для роботи, але при цьому вони не можуть прожити день, якщо не відкриють Фейсбук або Інстаграм. Крім цього середньостатистичного робітника відволікають 50-60 разів на день — це забагато.

Щоб відстежувати свої відволікання спробуйте кожні 15 хвилин задавати собі питання: «А чи тим я зараз займаюсь, що планував». Використовуйте для цього таймер.

💡 Так само ви можете використовувати метод Помодоро, щоб меньше відволікатись.

✅ Також раджу пройти безкоштовний курс по особистій ефективності. Там ви отримаєте додаткові поради.

Коли навчитеся перемагати відволікаючі фактори, зможете робити в рази більше завдань за мінімальну кількість часу.

Як дізнатися, скільки часу займає завдання, щоб ефективно використовувати закон Паркінсона

Тільки через власний досвід. Якщо ви займаєтеся своєю справою вже певний час, приблизно розумієте, скільки годин чи хвилин забирають окремі завдання. Почніть ставити терміни, спираючись на власне відчуття. З використанням закону Паркінсона з кожним разом ваша оцінка часу буде точнішою.

💡 Наприклад, я знаю, що для написання чернетки статті мені треба виділити одну годину. Ще годину на редактуру. Півгодини на підготовку ілюстрацій. Годину на пошукову оптимізацію й публікацію.

Тож я знаю, що можу написати й опублікувати статтю за півдня. Звісно статті бувають різні, тому я не завжди вкладаюсь в час, але я ніколи не ставлю на створення статті цілий день, тому що це забагато. І згідно закону Паркінсона при такому підході я просто викину час на смітник.

Що робити вам

  1. Складіть список завдань, які вам треба виконати найближчим часом.
  2. Поставте кожному завданню термін — коли ви хочете завершити це завдання.
  3. Оберіть завдання, яке треба виконати в першу чергу.
  4. Поділіть його на етапи, в кожному з яких буде своя ціль.
  5. Кожному етапу дайте свій термін.
  6. Приступайте до роботи.

Закон Паркінсона працює завжди. А ми просто робимо вибір: використовувати його, чи дати йому можливість вкрасти наш час.

Обирайте.

Бажаю вам ефективності, друзі.


Подивіться відео про Закон Паркінсона, щоб закріпити інформацію.

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *