Як себе мотивувати: самий робочий спосіб, перевірений вченими й роками практики

Як себе мотивувати, коли здається що це неможливо. Я вивчаю питання прокрастинації кілька років. Почав, коли зрозумів, що прокрастинація й відсутність правильної мотивації прямо впливає на дохід і якість життя. З кожним тренінгом або книгою відкриваю для себе нові інсайти, знаходжу відповіді. Пробую все це на собі й дивлюсь на результат. Щось працює добре, а щось не дуже. Тоді я залишаю тільки те, що працює й рухаюсь далі.

Мене завжди дуже цікавить питання, чому саме я прокрастиную та що треба зробити, щоб перестати.

При цьому в мене є внутрішня потреба ділитися знахідками. Тому я пишу статті й знімаю відео про це.

І це одна з таких статей. В ній хочу поділитися видами мотивації, які існують, і виділити ту мотивацію, яка працює краще. Тож поїхали.

Три види мотивації

Є три види мотивації, на які варто звернути увагу:

  • 🥵 Зовнішня мотивація;
  • 😊 Внутрішня мотивація;
  • 🥳 Внутрішня мотивація шляху.

Далі я буду розповідати про кожен з цих видів, а ви дивіться в середину себе й спробуйте з’ясувати, якими з них ви керуєтесь під час виконання завдань.

Зовнішня мотивація

Це найрозповсюдженіший вид мотивації. Простими словами це метод «батога й пряника», або покарання й заохочення.

Коли нас мотивують ззовні, то намагаються налякати: «Якщо ти цього не зробиш, отримаєш менше зарплатні. А якщо зробиш, отримаєш ще додатково до зарплатні премію».

Такий вид мотивації використовували ще з давніх давен. Коли кораблі плавали на веслах та вітрилах, серед веслярів ходив «головний мотиватор» з батогом. Він з кожним ударом мотивував тих, хто не старається. А тим, хто старався й добре себе показав під час плавання, давали хорошу миску каші, як заохочення.

як себе мотивувати
Раби на галераз не переймалися питанням: як себе мотивувати

Зараз такий вид мотивації теж використовується. Зазвичай в тих місцях, де люди не дуже розуміють сенс своєї роботи. Наприклад, лінійні працівники на заводах, сторожа, двірники й тощо. Ці люди просто виконують функції, які мають виконувати. Якщо виконали добре, заплатять гроші. Якщо перевиконали план — дадуть премію. А якщо не впоралися з завданням — отримають стягнення.

В реальному світі батогом виступає страх не отримати зарплатню, або отримати менше. А пряником — сама зарплатня та премія за перевиконання плану, або за те що працівник показав себе в цьому місяці як старанний фахівець.

ЩО ПОГАНОГО в цьому виді мотивації?

Коли людині не подобається заняття, яким вона займається, вона не отримує дофамін — гормон задоволення.

Мозок виробляє дофамін, коли ми робимо щось приємне. Якщо ми не робимо задачу яка нам подобається, дофамін не виробляється. Як наслідок, ми не хочемо робити завдання на кращий результат, не хочемо розвиватись у своїй справі й не показуємо ініціативу в роботі.

Дофамін допомагає творити, покращує пам’ять, дає можливість краще вчитися й розвиватися. Якщо дофамін нема, зросту бути не може. Тому люди, які спираються тільки на зовнішню мотивацію, найчастіше дуже довго стоять на місці, не рухаються по кар’єрі, у них немає цілей й бажання робити більше ніж потрібно.

Ще один мінус. Коли людина звикає до зовнішньої мотивації, робить одні й ті самі процеси, підкріплені однаковою мотивацією, це стає твердою нормою, яку пізніше складно змінити.

Чим більше людина підпитується зовнішньою мотивацією, ти складніше їй почати робити щось по власній волі. Вона не може робити те що подобається. Набагато простіше робити те що кажуть. Простіше знати що буде хорошого за хорошу роботу, та що буде поганого, якщо робити погано.

Так людина втрачає себе й свій шлях.

Якщо перенести на сферу фрилансу, можна навести такий приклад:

Є фрилансери які довго працюють на текстових біржах й не починають працювати без бірж — без посередників.

Вони довго пишуть статті за невеликі гроші. Пишуть, навіть якщо тема статті не подобається.

Їм не треба шукати відповідь на питання: як себе мотивувати. Мотивація приходить сама черех обов’язки. Гроші тут грають роль заохочення. А в якості покарання виступає можливість зниження рейтингу або блокування профілю на біржі, після якого фрилансер взагалі не зможе брати нові замовлення й заробляти. Тому він старається вкластися в дедлайн. Це головніше за якість роботи. Тому заробляє він мало, але й результат роботи не найкращий.

Спираючись на зовнішню мотивацію фрилансер працює довго, закріплюється й не може рухатись далі. Поступово він навіть перестає думати про те що можна працювати без бірж й заробляти більше. Його світогляд звужується й він просто робить те що робить без планів щось змінювати.

А ще його стан підкріплюється ростом рейтингу на текстовій біржі, кількістю відгуків. Він може навіть займати якісь топові позиції серед інших фрилансерів на цій біржі. І все це стає для нього ланцюгами, які міцно тримають в його там де він є.

Ну добре. Гадаю про зовнішню мотивацію я вже все виклав. Надіюся, що змусив вам задуматись про це й зрозуміти, що дуже погано покладатись на зовнішню мотивацію. Тепер можемо поговорити про більш приємний вид мотивації.

ВНУТРІШНЯ МОТИВАЦІЯ

Внутрішня мотивація виглядає так:

  • Ми ставимо собі ціль,
  • Розуміємо значення цієї цілі для нас,
  • Це значення нас мотивує — ми хочемо досягти цього.
  • Все це дає нам паливо для руху вперед.
  • А ще бонусом може виникати приємне відчуття драйву 🤪 на початку.

Внутрішня мотивація працює від нашої волі. Ми самі хочемо досягти цілі, тому діємо, незалежно від того, як до цього ставиться оточення.

Цей вид мотивації працює набагато краще ніж зовнішня мотивація, але, на жаль, недовго.

Коли ми досягаємо те, чого хочемо, наступає радість, виробляється дофамін, який через деякий час перестає вироблятись й наше відношення до цього стає нейтральним.

ПРИКЛАД. Коли я хотів купити авто, заробляв гроші, відкладав й врешті решт купив. Був цьому дуже радий. Це ж моє перше авто. Мені не треба було ставити собі питання: як себе мотивувати. Мотивація йшла від цілі. І я її досяг.

Але через тиждень звик до того, що в мене є авто та вже ніякого яскравого задоволення від нього не отримував. Просто у родині є зручний інструмент у вигляді авто. Ціль досягнута, дофамін не виробляється й життя стало таким звичним, як було до того, як я поставив собі ціль про покупку авто.

В цьому й полягає пастка внутрішньої мотивації. Ми радіємо тільки в момент досягнення цілі. Решту часу страждаємо: поки йдемо до цілі й після досягнення. Тому життя й рух на внутрішній мотивації майже завжди складається зі страждань. Це сумно.

Часто на внутрішню мотивацію «хворіють» спортсмени. Наприклад коли штангіст на тренуванні піднімає вагу, яку раніше не підіймав, він радіє. Але на наступному тренуванні хоче підняти більше. І якщо не може, радості нема. Але є бажання, яке рухає його вперед. Він страждає, але йде далі — до задоволення.

Є підприємці, які на внутрішній мотивації рухаються вперед й успішно розвивають бізнес. Але при цьому вони постійно незадоволені життям, тому що задоволення швидко зникає поки не досягнеш чогось нового. З грошима у них все добре, але від цього не легше. Яскравості життя нема, тому вони починають шукати «синтетичну» яскравість, яка шкодить здоров’ю — алкоголь, різні препарати й вечірки з купою незнайомих людей сумнівної репутації.

Ще сюди можна записати деяких альпіністів, яким мало досягнутої висоти, та мотоциклістів, які хочуть постійно їхати ще швидше. Всі ми розуміємо, куди це може завести.

Тож внутрішня мотивація може бути для нас руйнівною.

Я розумію, що в цьому моменті статті багато хто може мені заперечувати. Я готовий до такої реакції. Погоджуюся з тим, що багато людей постійно користуються внутрішньою мотивацією й успішно рухаються вперед. Але так само багато людей задають собі питання: як себе мотивувати. Багато тренінгів й курсів будуються на внутрішній мотивації. Там вас просять поставити собі цілі й допомагають їх досягати. Якщо ви були на таких тренінгах, то знаєте про що я говорю.

Але згадайте ось такий момент. Коли ви ставили собі ціль та йшли до неї, іноді ви десь глибоко всередині себе відчували що щось тут не так. Відчували, що вам не дуже таке подобається. Ви нібито і хочете чогось досягти, але дуже багато виходить страждань на шляху, а ви б хотіли, щоб все було інакше. Ви відчували, що чогось не вистачає. І я знаю чого саме.

Вам не вистачало третього виду мотивації — внутрішня мотивація шляху.

ВНУТРІШНЯ МОТИВАЦІЯ ШЛЯХУ

Ось тепер найприємніше й найефективніше, що ми можемо використовувати для мотивації — внутрішня мотивація шляху.

Цю мотивацію ми отримуємо, коли відчуваємо сенс у процесі, який відбувається.

Цілі тут другорядні й більше виступають в ролі рубежів, на яких ми зупиняємося, щоб скорегувати шлях, а сам кайф відчуваємо в процесі.

Тобто ми взагалі не страждаємо на шляху. Просто робимо свою справу із задоволенням у потоці приємних емоцій. Тому що для нас це важливо. Тому що відчуваємо важливий сенс у справі. Знаємо, що коли ми це робимо, щось у світі стає краще, а люди щасливіші.

⭐️ В основі цієї внутрішньої мотивації шляху лежить особисте бачення того, що ти робиш щось важливе для людей, та важливий намір — ти хочеш цим допомогти багатьом людям.

Коли є таке бачення, мотивація та задоволення не треба чекати. Сам процес і є мотивацією. Сам процес і є ціллю.

При такій мотивації ми отримуємо більше дофаміну. Отримуємо його постійно. Його не треба заслуговувати рухами до цілей. Він вже є й допомагає нам діяти краще, знаходити нові ідеї, нові рішення. Допомагає розвиватися у процесі.

ПРИКЛАД:

Коли у мене замовляють рекламний текст для сайту, я не просто пишу текст, а ще й роблю прототип, щоб клієнт побачив, як цей текст буде виглядати на його сайті. За прототип я не беру грошей. Я роблю це, тому що мені це подобається. Я бачу в цьому сенс й користь для клієнта. Зазвичай клієнт дуже вдячний за такий підхід.

Коли є внутрішня мотивація, я спираюся на виставлені рубежі, які дають зрозуміти, що я дію вірно. Якщо ні, рубежі допомагають скорегувати шлях.

Основна перевага внутрішньої мотивації шляху в тому, що ми отримуємо задоволення постійно. Ще раз. МИ ОТРИМУЄМО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОСТІЙНО 🥳.

І саме це задоволення стає нашим паливом для руху вперед. У нас постійно хороший настрій. Всі, хто поруч з нами, це відчувають, і у них від цього теж хороший настрій. Всі клієнти з якими ви працюєте це також відчувають й тому хочуть працювати з вами більше. При цьому ви даєте кращий результат, тому що на своєму шляху. Й клієнти це так само цінують.

Якщо ви працюєте в команді, її учасники так само це відчувають й хочуть працювати з вами далі, допомагати вам. У них хороше до вас ставлення.

Коли є внутрішня мотивація шляху, все навкруги краще. Навіть ви маєте кращий вигляд в очах інших людей.

За весь час роботи з мотивацією я зрозумів, що внутрішня мотивація шляху — найкраще, що може зі мною статися в будь-якому процесі. Тому все що я зараз роблю в житті, я намагаюсь спиратися на питання: Чи дасть це мені внутрішню мотивацію шляху. Якщо відповідь на питання «Ні», я намагаюся щось переробити, переформулювати завдання для себе або відмовитись від проекту, в який мене намагаються затягнути.

Що робити вам? Як вам себе мотивувати?

1. Рекомендую поставити собі нагадування прочитати цю статтю ще раз через тиждень. Гарантую, що ви отримаєте від цього нові інсайти.

2. Прислухайтеся до себе й подумайте над процесами, які зараз відбуваються у вашому житті. Якою мотивацією ви керуєтесь, коли рухаєтесь вперед.

3. Якщо розумієте що в більшості процесів у вас керує зовнішня або внутрішня мотивація, подумайте як це можна змінити.

⭐️ І найголовніше. Завжди при нових починаннях запитуйте себе: чи можу я тут отримати внутрішню мотивацію шляху. Якщо ні, міняйте проект, знаходьте в ньому нові сенси, або відмовляйтеся.

Розумію, що іноді це може бути складно, але за себе треба боротись. Ви у себе тільки один (або одна), тому дійте.

Тепер ви знаєте, як себе мотивувати. Я бажаю вам внутрішньої мотивації й радості кожного дня.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.