Як бути, коли звички не працюють, а я не відчуваю результатів
Продовжую розбирати свої замітки та висновки після читання книги «Атомні звички». Поговоримо про те, як реагувати, коли нові звички не працюють і не дають помітного результату.
Зміни — результат багаторазових дій. Ці дії поступово накопичують потенціал для прориву. Так працює все.
💡 Ракові клітини 80% життя неможливо виявити, але потім вони за дуже короткий термін здатні захопити весь організм. І знищити його.
💡 Бамбук майже непомітний в перші 5 років, тому що будує потужну кореневу систему під землею, але потім дуже швидко досягає висоти 22 метри.
💡 Льодовикові шельфи в Антарктиді можуть зазнавати поступового витончення і послаблення протягом десятиліть, з невеликими помітними змінами. Потім, протягом короткого періоду, вони можуть різко зруйнуватися, вивільняючи масивні айсберги в океан.
💡 Шкідливе програмне забезпечення інфікує комп’ютерну систему непомітно протягом тривалого часу, поки збирає інформацію або повільно поширюється. Однак після активації або запуску воно може спричинити масштабні пошкодження або втрату даних.
💡 Ліс може роками виглядати здоровим, попри посушливі умови та накопичення легкозаймистих матеріалів. Потім, за сприятливих обставин, може спалахнути пожежа і швидко поширитися, охопивши великі території за лічені години.
Так працює все в природі. І ми з вами теж частина природи.
Так само працюють наші звички. В перші дні, тижні та навіть місяці результат може бути непомітним. Але якщо продовжувати впроваджувати звички, одного дня ми досягаємо критичної точки і наше життя різко змінюється.
Не всі люди готові терпіти, чекаючи на результат. Коли людина кожного дня змушує себе робити те, що не дає швидкого видимого результату, вона потрапляє «Долину розчарування».
Складається враження, що старання нічого не дають — людина думає, що дарма витрачає час.
Але насправді це характеристика будь-якого прогресу. Повторюючи звичку щоденно, ми накопичуємо потенціал для результату. А найпотужніші результати мають саме накопичувальний ефект.
- Він починає робити зарядку кожного дня, але через тиждень не бачить результату своїх старань.
- Вона присідає по 100 разів на день, але м’язи на сідницях не змінюють форми.
- Вони відмовляються від цукру, але через два тижні помічають, що це ніяк не сприяє зниженню ваги тіла.
Після таких старань без видимого результату в якийсь момент люди відмовляються від корисних звичок і повертаються до старих — не дуже корисних.
Тому варто розуміти, що до результату треба дотерпіти. Щоб побачити суттєві зміни, звички мають існувати у житті достатньо тривалий час — тоді ми зможемо подолати це плато.
Тім Ферріс називає його «Плато прихованого потенціалу».
В книзі він наводить хороший приклад з кубиком льоду.
Уявіть, що перед вами на столі лежить кубик льоду. У кімнаті холодно. З вашого рота йде пара. Температура повітря -4°C. Поступово температура зростає.
-3,5°C → -2,5°C → -2°C
Кубик льоду все ще на столі перед вами. З ним нічого не відбувається.
-1,5°C → -1°C → -0,5°C
Поки ніяких змін.
Далі температура піднімається до 0. Лід починає танути. Крок в пів градуса, який нічим не відрізняється від попередніх кроків, спровокував масштабні зміни — лід змінює форму.
Якщо ви не бачите результату своїх старань при формуванні корисних звичок, це не означає, що звички не працюють. Це знак, що ви поки що не перетнули плато прихованого потенціалу.
Скарги на те, що ви старалися, але не досягли успіху, схожі на скарги про те, що кубик льоду не тане при температурі -2°C. Але ваші старання не марні. Зміни будуть помітні, коли температура підніметься до 0°C.
І коли перетнете це плато і нарешті побачите результат своїх старань, ви отримаєте новий заряд мотивації, нову віру у себе, нову потужну енергію, яка допоможе рухатись вперед з новою неймовірною силою.
У вас вже буде перший успіх. Люди з оточення скажуть, що вам пощастило. І тільки ви будете знати, наскільки важко вам було на цих перших кроках. Але ви впорались, і вони можуть казати, що завгодно. Вони можуть казати, що звички не працюють. Думки, які живуть у них в головах, вас не стосуються. Це думки про них, про їхню слабкість. Ці думки — їхні виправдовування перед складностями.
Вірте в себе і продовжуйте діяти. Все вийде.
