Сепарація від батьків: критерії успішного дорослішання

Сепарація від батьків надважлива для досягнення успіху в будь-якій сфері. Коли ми виростаємо і продовжуємо стосунки з батьками з дитячої позиції, це стає якорем, який не дає розвиватися і будувати власне життя. Замість цього варто вийти з дитячої позиції, взяти відповідальність на себе і почати діяти для створення свого майбутнього.

Окремі люди можуть думати, що вони дорослі. І що батьки на них не впливають. Проте, якщо в деталях розібрати їх поведінку, можна помітити, що сепарація від батьків пройдена не повністю.

Приклади:

1. Людина каже, що вона самостійна і не радиться з батьками. Проте, коли треба прийняти складне рішення, змінити роботу, переїхати чи взяти кредит, вона не діє без погодження з батьками і чекає їх схвалення. Це свідчить про недостатню психологічну автономію.

2. Людина живе окремо від батьків і вважає, що має свій погляд на життя. Однак будь-яка критика з боку батьків викликає образу, провину або бажання змінити поведінку. Якби сепарація відбулася, була б емоційна незалежність. Думки інших стали б нейтральними емоційно, навіть якщо вони йдуть всупереч із вашими.

3. Людина заявляє, що повністю самостійна, але при цьому регулярно приймає гроші від батьків. Батьки допомагають платити за квартиру чи купляти одяг. Часто це виправдовується фразою «вони хочуть допомогти». Залежність від фінансів батьків обмежує свободу вибору і приховано контролює дії людини.

4. При виборі життєвого шляху, способу життя чи побутових звичок керується установками, які батьки «вбудували» в неї з дитинства. Наприклад, вибирає «гідну» на думку батьків професію, або уникає ризиків, тому що батьки завжди наголошували на стабільності. Людина може не усвідомлювати, наскільки її мислення і дії все ще визначаються батьківськими переконаннями.

І це проблема. Багато людей живуть з думкою, що вони незалежні, але насправді їх мислення сформовано так, що вони навіть не помічають залежності від батьків, навіть якщо їх вже нема в цьому світі.

Сепарація від батьків: критерії успішного дорослішання

Нижче я приведу 5 категорій питань. Спираючись на них ви можете оцінити, чи дійсно ваша сепарація від батьків відбулася і ви незалежні від них.

1. Емоційна незалежність

Якщо сепарація від батьків пройдена успішно ви можете самостійно регулювати емоції без постійної потреби в підтримці або схваленні з боку інших.

Запитайте себе ось про що:

• Чи звертаєтеся ви регулярно до батьків за емоційною підтримкою у складних ситуаціях?
• Чи відчуваєте тривогу або сум, коли ваші дії не схвалюють або критикують?
• Чи боїтеся розчарувати батьків, і тому іноді не робите те, чого дійсно хочете?
• Чи потрібне вам схвалення батьків для того, щоб відчувати себе впевнено?
• Чи відчуваєте ви провину, коли проводите час як хочете замість того, щоб робити те що просять батьки.

Якщо ваша відповідь на питання «Так», скоріш за все сепарація від батьків не пройдена.

Люди, які не відділились від батьків емоційно, завжди потребують схвалення з їх сторони. Якщо відчуваєте себе емоційно-залежними від батьків, треба це виправити. Інакше доведеться жити не своє життя, а те, яке вам хочуть батьки. І в такому сценарію ви не зможете бути щасливі.

2. Психологічна автономія

У дорослому житті важливо приймати рішення на основі власних цінностей і переконань, а не через тиск або очікування сім’ї.

Запитайте себе ось про що:

• Чи часто ви приймаєте рішення, орієнтуючись на те, що «правильно» в очах батьків?
• Чи часто ви змінюєте свою думку, щоб уникнути конфліктів з батьками?
• Чи дратуєтесь ви, коли батьки не схвалюють ваші рішення?
• Чи відчуваєте ви, що зобов’язані виправдовувати їхні очікування?

Якщо ваша відповідь на всі питання «так», скоріш за все сепарація від батьків не пройдена.

Люди, які не пройшли сепарацію, часто не можуть з цим впоратись. Вони залишаються на старій роботі і продовжують працювати. Навіть якщо ця робота їм не подобається. Через деякий час вони можуть впасти в депресію. Або людина починає несвідомо працювати погано, щоб її звільнили, а не вона сама приймала рішення про звільнення. І це супроводжується стресом.

3. Фінансова незалежність

Кожна доросла людина має сама себе забезпечувати фінансово, закривати базові потреби, ставити та реалізовувати фінансові цілі.

Запитайте себе ось про що:

• Чи звертаєтеся ви до батьків, чи інших людей, щоб вони допомогли сплачувати ваші рахунки, оренду або інші витрати?
• Чи позичаєте гроші у батьків навіть у неекстрених ситуаціях?
• Чи приймаєте фінансову допомогу від батьків, навіть якщо могли б обійтися без неї?
• Чи є у вас борги, або кредити, які ви не можете закрити?

Якщо відповідь на всі питання «Так», скоріш за все сепарація від батьків не пройдена

Фінансова незалежність — надважливий фактор в питанні сепарація. Коли у вас є гроші на себе, ви отримуєте супер силу, яка допомагає не залежати від думки інших, діяти так, як вам треба.

4. Межі у відносинах

Особиста свобода передбачає, що у вас є власні межі і ви вмієте їх тримати. Багато людей хочуть впливати на ваші рішення і життя в цілому. Не тільки батьки. Важливо навчити людей поважати вашу свободу і не давати їздити на собі.

Запитайте себе ось про що:

• Батьки втручаються у ваше особисте життя, стосунки, роботу чи хобі, щоб змінити це?
• Чи погоджуєтесь ви зробити щось на прохання когось, якщо це порушує ваші плани?
• Чи відчуваєте ви провину, коли обираєте власні інтереси замість сімейних?
• Чи говорите ви батькам усе про своє життя, навіть якщо це некомфортно?

Якщо ваша відповідь на всі питання «Так», скоріш за все сепарація від батьків не пройдена.

Коли сепарація пройдена, ви самостійно керуєте життям і не даєте нікому змінювати ваші рішення. Ви знаєте, чого хочете, як цього досягти і дієте в цьому напрямку. Якщо хтось намагається щось змінити на цьому шляху, ви легко ставите цю людину на місце і демонструєте, що він не може на це впливати. Коли у вас є межі, ви чітко відчуваєте, що самі керуєте своїм життям. Це приємне відчуття.

5. Соціальна самостійність

Коли людина дорослішає, вона залишає родину і починає будувати своє середовище із людей, яких хоче бачити поруч. Це може бути коло друзів або своя родина. Вона для цього не радиться з батьками, або іншими людьми. Вона робить те, що відчуває необхідним для себе.

Запитайте себе ось про що:

• Чи часто ви радитесь з батьками стосовно вибору друзів чи партнера?
• Чи боїтеся розповідати батькам про свої романтичні стосунки, якщо вони не схвалюють вашого партнера?
• Чи можете ви впоратися з конфліктами у соціальних відносинах без втручання батьків?

Якщо ваша відповідь на всі питання «Так», скоріш за все сепарація від батьків не пройдена.

Вміння будувати власне середовище дає можливість оточити себе людьми, які з вами співзвучні. Таке середовище надихає рухатись вперед швидше. Якщо у вас такого середовища нема, складається враження, що ви стоїте на місці, або рухаєтеся занадто повільно.

Що робити, якщо сепарація від батьків не пройдена?

1. Сформулюйте життєві цінності. Спирайтеся на них, коли приймаєте рішення.

2. Зрозумійте, чого хочете від життя, поставте цілі і досягайте їх.

3. Захищайте свої цілі і плани від людей, які хочуть скористатися вашим часом.

Додаткового запрошую на коуч-сесію, де ми разом попрацюємо над вашою ситуацією і знайдемо вихід.