Сепарація — як необхідність для успіху [як перестати бути дитиною в дорослому тілі]

Сепарація надважлива, якщо ви хочете досягати успіху у житті. Без сепарації розвиток неможливий.

До 25 років я поводив себе як підліток. Сперечався з батьками, відчував себе надважливою людиною, самозакоханим егоїстом. Як і всі, я ходив на якусь роботу, але без особливих цілей і досягнень по кар’єрі. Встиг попрацювати адміністратором в інтернет-кафе (тоді були такі заклади), охоронцем, офіціантом, барменом, продавцем-консультантом і навіть вожатим у дитячому літньому таборі. Крім цього встиг прослужити строкову службу в армії і ще рік за контрактом.

Майже всі зароблені гроші я прогуляв з друзями на веселих вечірках з алкоголем у руках і роті. Поступово алкоголю ставало більше. Дійшло до того, що у 25 років я лікувався від алкоголізму. Детальніше розповідав про це тут і періодично згадую на сторінці в інстаграмі і в телеграмі.

І тільки після цього я почав дорослішати.

Можливо вам відомі схожі сценарії життя. Ймовірно такі діти в дорослих тілах живуть поруч з вами прямо зараз. А можливо це ви.

Деякі люди в дорослому житті продовжують бути дітьми. Їм може бути 20, 30, 40, 60 років. Тіло старіє, а психологічно вони поводять себе як підлітки.

Ознаки, які про це говорять:

• Не доводить справи до кінця;
• Швидко здається перед складностями;
• Не може формувати корисні звички і позбутися шкідливих;
• Не тримає власні кордони;
• Скаржиться на проблеми, не намагаючись їх вирішити;
• В запущених випадках впадає в алкоголізм, наркоманію, ігроманію та інші залежності.

Такою поведінкою, людина ніби кричить:

«Піклуйтеся про мене, я ще маленький, щоб вирішувати все самотужки».

Людина несвідомо облаштовує життя так, щоб жити серед проблем і скиглити про них, просить про допомогу. При цьому відчуває, що таке життя неприємне. Іноді хоче це змінити, але не може усвідомити як саме. Тому від цієї безпомічності теж страждає.

В цій статті я розповім, чому це трапляється і що робити, щоб поступово замінити дитячу позицію дорослою. Коли у вас вийде, життя зміниться: почнуться досягнення, з’являться чудові люди поруч. Зникнуть ті, хто тягне вниз. Ви відчуєте себе власником життя і вам це точно сподобається.

Як дитина стає дорослою?

Для того, щоб подорослішати дитина має пройти процес, який називається СЕПАРАЦІЯ.

В цьому процесі дитина поступово відокремлюється від батьків психологічно і соціально, створюючи власну ідентичність та погляди на життя.

Пройшовши сепарацію, людина стає самостійною та зрілою. Вона здатна відповідати за власні рішення та життя.

Три види сепарації, які має пройти дитина, щоб повністю відокремитися від батьків

1. Практична сепарація.

Це перший крок відділення від батьків. Людина покидає батьківський дім і починає жити окремо. Це дає можливість опанувати побутові навички, керувати власними фінансами, піклуватися про харчування та побут.

Наприклад, підліток стає студентом і їде навчатись в інше місто, далеко від батьків.

2. Емоційна сепарація

Людина відокремлює емоції від батьківських. Спокійно сприймає їхні емоційні реакції і очікування. Вона дає існувати батьківським емоціям, але не переймає їх на себе.

Це складний процес, адже часто емоційна залежність від батьків продовжується через глибоко вкорінені страхи не виправдати їхніх очікувань або не втратити схвалення.

Наприклад, батьки хотіли, щоб ви стали лікарем. А ви хотіли стати дизайнером. Тому відчуваєте провину перед батьками за те, що хочете іншого. Або, ставши лікарем для батьків відчуваєте себе не на своєму місці у житті і страждаєте від цього. Проте, пройшовши сепарацію ви даєте собі право жити власне життя, не відповідаючи за емоції батьків. Ви розумієте, що ваше щастя не залежить від схвалення інших.

3. Ціннісна сепарація

У людини з’являються власні переконання, погляди і цінності, незалежні від батьківських. Це може охоплювати політичні, релігійні, етичні та інші погляди на світ.

Людина приймає рішення, спираючись на власні пріоритети і цінності, що є ознакою дорослої самостійної особистості.

Наприклад, Іван виховувався в сім’ї з консервативними політичними поглядами. Після університету зрозумів, що його світогляд відрізняється. Він за прогресивні ідеї. Відстоюючи власну думку в розмовах із батьками, Іван відчуває впевненість. Він готовий до можливих конфліктів, не боїться бути засудженим.

.

Пройшовши сепарацію, людина відчуває, що живе власне життя, відповідає за власні дії і поступово досягає успіху. Якщо сепарація не пройдена, людина залишається дитиною в дорослому тілі на невизначений термін. Вона страждає від цього, але не розуміє, що робити.

Як живе людина, яка не пройшла сепарацію?

Розвиваються страхи і соціофобія. Діти виростають залежними від думки та емоцій батьків. Це призводить до страху перед соціумом і невпевненості в собі. Роблять те, що хочуть інші, навіть якщо їм самим це не подобається.

Вони уникають ситуацій, які вимагають самостійності. Панікують, коли треба приймати рішення самостійно.

Не пройшовши сепарацію, людина не може відповісти на запитання: «Хто я і чого я хочу від життя?». Це формує порожнечу, яка пізніше заповнюється деструктивною поведінкою, залежностями або ж пристосуванням до очікувань батьків. Тут народжується алкоголізм та наркоманія. Також людина може знайти собі асоціальне середовище.

Діти в дорослих тілах прагнуть отримати схвалення та підтримку оточення. Хочуть, щоб їх погладили по голові. Ця залежність заважає приймати рішення та вести життя на власний розсуд. Такі люди у дорослому віці обирають партнера не для себе, а так, щоб це сподобалось мамі.

Такі люди мають труднощі зі створенням сім’ї. Вони не здатні будувати стосунки, у яких можлива здорова дистанція та взаємоповага.

Власні кордони у таких людей відсутні. Це робить їх уразливими до маніпуляцій та тиску з боку інших. Вони часто не вміють сказати «ні» навіть тоді, коли це необхідно для власного блага.

Це основні ознаки, за якими ви можете впізнати себе або знайомих. Насправді їх значно більше, якщо рити у деталі кожної окремої дитини.

Тепер давайте про те, як це змінити.

Як пройти сепарацію і почати жити доросле життя?

1. Проаналізувати та визначити конкретні причини затримки сепарації. Можна самостійно, або звернувшись до коуча. В результаті треба усвідомити емоційний зв’язок із батьками. На чому він базується: на любові, страху, вині чи обов’язку?

2. Визначити власні межі та вчитися їх відстоювати. Межі відділяють вас як самостійну особистість.

Наприклад, якщо батьки без попередження втручаються у ваше життя, дзвонять кілька разів на день або вимагають пояснень за ваші дії — це порушення меж, яке варто припинити.

3. Розвивати фінансову незалежність. Люди, які отримують фінансову підтримку від батьків, не відчувають себе автономними у прийнятті рішень. Якщо батьки оплачують житло та інші витрати, це дає їм можливість диктувати як ви маєте жити. В таких умовах сепарацію пройти складно.

4. Сформулювати власні життєві цінності. Сепарація неможлива без розуміння своїх переконань і пріоритетів. У вас мають бути цілі, яких хочеться досягати. Якщо важко поставити ціль самостійно, пройдіть курс «Імпульс»

5. Працювати з почуттям провини за віддалення від батьків. Це поширене явище. Наприклад, ви можете скасувати власні плани, щоб догодити батькам і не засмутити їх. Але насправді ви не відповідаєте за емоції інших людей і можете сказати «ні» без додаткових пояснень причин.

6. Формувати нові зв’язки. Сепарація легше проходить з підтримкою з боку друзів. Нові соціальні зв’язки допомагають стати більш автономними. Якщо ви частіше приходите за порадою до батьків ніж до друзів, спробуйте це змінити — почніть більше звертатися до друзів і менше до батьків.

.

Розумію, що ці поради звучать просто. Насправді при виконанні кожної з них ви будете стикатися з різними внутрішніми опорами. З ними треба працювати окремо.

Сепарація може бути довгим і неприємним процесом, за яким стоїть приємне самостійне життя. Таке життя приносить нескінченне задоволення хоча б тому, що ви відчуваєте, що ви живете саме своє життя, не виконуючи очікувань оточення. Коли це настане, ви це відчуєте.

Наостанок подивіться відео про те, що відбувається з людиною, яка не пройшла сепарацію. У відео нема жодного слова. Вони і не потрібні. Ви все зрозумієте.