Що я можу привнести у цей світ?

Я читав інтерв’ю Максима Жесткова про його виставку й ідеї. Деякі цитати змусили задуматись.

Це розмова про творчість.

Я вважаю, що в середині кожного живе творча сторона, яка іноді просить визволити її у вигляді будь-якого процесу. Це може бути малюнок, оповідання, вірш, колаж. Або просто каракулі на сторінці в клітинку.

Можливо, ви помічали, що іноді в роздумах теж щось зненацька малюєте на папері. Квадратики, кружечки, пірамідки.

Я так зненацька можу намалювати навіть цілу вулицю. Або дупу на голові.

Зазвичай я це роблю під час розмови або конференції. Просто, щоб зайняти руки. Коли починаю малювати, у мене нема плану намалювати вулицю чи дупу на голові. Я просто починаю рухати ручкою по блокноту. І щось виходить саме.

Це я і називаю «Творчість просить визволити».

Щоб це сталося має щось зійтися у центрі.

В інтерв’ю Максима Жесткова я знайшов першу відповідь:

«Я думаю, що для кожної творчої людини дуже важливо знайти територію, де вона може по-справжньому експериментувати».

Перше — територія. Для мене це робочий стіл, який я зробив таким, як мені треба. Він ніби вмикає в мені рубильник, який починає нагороджувати потоком творчості.

Друге, що має статися, щоб будь-хто почав творити, це можливість дати собі дозвіл творити, навіть якщо не вмієш.

Це стало для мене відкриттям 2022 року. Я почав творити щось, тільки тому, що не вмію нічого творити. І саме тому, що нічого не вмію, у мене є дозвіл творити все що завгодно. Я можу творити все і в нескінченній кількості.

Невміння творити, допомагає творити без синдрому перфекціоніста.

Якщо щось з цього вийде хороше, чудово. Якщо все буде погано — нічого страшного. Я не чекаю від себе багато, тому можу просто насолоджуватися процесом.

І в інтерв’ю Максима Жесткова я побачив голову думку, яку хочу зберегти в цьому пості. Він сказав, що треба задавати собі питання:

«Що я можу привнести у цей світ?»

Ось про що важливо себе питати, коли ми робимо свою справу. І мабуть, якщо відповідь дати не виходить, мабуть, робити не варто. Спочатку шукаємо відповідь, потім, робимо.

Тож я створюю щось, не вміючи, щоб показати, що творити можуть всі. Навіть ті хто не може.