Як прожити героїчне життя

Мабуть, ви вже чули про Стенфордський експеримент, в якому професор Зимбардо зібрав групу добровольців з-поміж студентів і поділив на дві групи: в’язнів й охоронців. Він поселив їх в умовній в’язниці у підвалі факультету.

Філі́п Дж. Зімба́рдо (1933 р.н.) — американський психолог і професор Стенфордського університету з 1986 року.

Учасники експерименту швидко прилаштуватися до своїх ролей. У в’язниці почали відбуватися небезпечні події. У кожного третього охоронця виявилися садистські нахили, а полонені були морально травмовані. У зв’язку з цим експеримент достроково припинили.

Що в цьому експерименті робило людей безжальними?

Дослідження показали, що на поведінку кожної людини впливає ситуація та групова взаємодія. Це ще називають ефектом стада або стадним інстинктом.

Людина не хоче виділятися, вона хоче бути як всі. Коли вона зробить щось, що відрізняється від поведінки інших, одразу відчуває соціальний тиск й втрачає дорогоцінне відчуття комфорту.

Для багатьох людей бути поза натовпу настільки неприємно, що вони йдуть за натовпом куди завгодно, навіть у пекло.

Але завжди може з’явитися той, хто відрізняється від натовпу. Мабуть, серед ваших знайомих є такі люди. Або можливо саме ви є такою людиною.

Вміння вийти з натовпу професор Зімбардо визначив як ГЕРОЇЗМ.

У стенфордському експерименті з в’язнями та охоронцями героїзм проявляла одна з колег професора. Вона пішла проти всіх й наполягла на тому, щоб експеримент завершили достроково. Потім вона стала дружиною професора.

Ми можемо називати себе героями кожного разу, коли свідомо залишаємо зону комфорту — коли робимо те, що не звикли, або що неприємно, але необхідно.

У кожного своя зона комфорту: фізична й соціальна. Фізичною може бути наша м’якенька, тепленька постіль. Соціальною — спільнота, частиною якої ми являємося, й справи, які разом робимо.

• Якщо треба рано встати, доведеться виключити будильник і піднятися з теплого ліжка, поки всі сплять.
• Якщо хочемо познайомитися з конкретною людиною, доведеться почати з ним говорити.
• Якщо хочемо займатися бізнесом, доведеться навчитися продавати й вести перемовини.
• Якщо хочемо прожити життя свідомо й щасливо, доведеться перестати прокрастинувати.

Є такий термін — гедонічна адаптація. Він означає, що ми поступово звикаємо до будь-якої зони комфорту. Ми купили нову машину й вже через тиждень, вона для нас стає звичною. Поселилися в новому будинку, і через два тижні це вже наша зона комфорту.

Вихід із зони комфорту — важливий крок для подальшого зростання.

Прояв героїзму — ключ до високої самодисципліни. Чим частіше ми проявляємо героїзм, тим менше прокрастинуємо.

Як тренувати героїзм

Герой завжди трішки девіант. Він порушує загальноприйняті норми та не дозволяє суспільству впливати на себе. Він виходить з натовпу й стає першопрохідцем.

Щоб перемагати в житті, в першу чергу треба стати героєм для себе, тому що справжній героїзм проявляється в ті моменти, коли ніхто вас не бачить.

Ідеальний варіант — зробити вихід з зони комфорту звичкою.

Героїзм можна тренувати різними справами. Вставати раніше, приймати холодний душ, робити зарядку, з самого ранку робити неприємну справу.

З щоденним розвитком героїзму ми отримуємо здатність здійснювати значні вчинки, які рухають нас вперед до життя, яким нам хочеться жити.

Героїзм знищує прокрастинацію. Герой сам керує своїм життя, він дисциплінований, мотивований, вільний й щасливий.

Що робити, щоб тренувати героїзм?

• Складайте план дня й виконуйте його.
• Вставайте раніше, робіть зарядку, приймайте холодний душ.
• Робіть неприємні, але важливі справи.
• Ставте собі цілі і йдіть до них.
• Допомагайте іншим людям.
• Кожного разу, коли є можливість проявити героїзм, робіть це, навіть якщо ніхто не бачить.

Не обов’язково бути героєм для когось. Будьте героєм для себе.

Дійте.